Статтю з такою назвою в журналі "Наука і суспільство" за 1987 рік у жовтневому номері надрукувала Раїса Іванова, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, СС. 70-71 .
Після погрому Ігоревого війська, половці розділилися на двоє: Кончак пішов і "обступив Переяславль", а Коза Бурнович пішов на Сейм, де спалив Путивль, села і спустошив волость, про це пишеться у Іпатіївському літописі. Ось і Р.Іванова задається питанням:
"Отже, половці розгромили і саме укріплення - острог Путивля, а значить поруйнували й спалили його, вали та забороли. Де ж тоді плакала Ярославна ? І взагалі, чи була вона саме в цьому Путивлі ? У Путивлі на Сеймі ? Адже Путивлів могло бути кілька, як і Новгородів."
Авторка знаходить село Путивське на річці Десні, де можливо й плакала Ярославна !? Можливо ?!
За Іпатіївським літописом взнаємо, що київський князь Святослав Всеволодович, аж у Чернігові взнає від Біловолода Просовича, що "сталося в Половцях " . З Чернігова Святослав посилає двох своїх синів на придушення заворушень у Посем*ї - це також з Літопису.
Чи могла княжна Ярославна поїхати у спалений Путивль, на край Русі і Половців, коли у землях її чоловіка трапилася така катастрофа, коли населення збунтувалось ??
Коли у війську Ігоря були воїни із Трубецька, Рильська, Путивля, Чернігова - в такі моменти зароджується віра, що можливо хтось міг врятуватись серед своїх союзників...
У Новгород-Сіверськ, як столицю князівства, як столицю князя Ігоря сходилась всі інформація, спішили сюди усі вісники , про події в Русі, в Половцях., які князі залишилися живими, які потрапили в полон і куди ???
Із смольнянами (смоленцями) біля Треполя стояв князь Давид, а київський князь із своїм цілим військом рухався до Києва ...
Подій у ці дні на Русі було чимало, прицьому дуже різних і навряд чи Ярославна поїхала у Путивль поплакати, коли не було видно кінця цим трагічним, неоднозначним подіям...
Ярославна, звичайно, плакала, але у Новгород-Сіверському !
Ініціатором і автором написання "плачу Ярославни" міг виступити той же Карамзін, який починав свій творчий шлях з поета, письменника, а закінчив істориком ...
Як же все хитко і неоднозначно в "Слові..."!? Читаючи про всілякі суперечності тільки щодо "Плачу Ярославни", проникаєшься думкою - а чи були в дійсності взагалі всі приведені в томуТворі події? Чи не дитяча казка або наівна штучна притча цей не усний, а навмисно створенний "руський епос" ??? Сумніви, сумніви, сумніви...
ВідповістиВидалитиРосійська імперія хотіла встати в один рівень по епосам із Францією, Німеччиною ...
ВідповістиВидалитиОго, на що замахнулись! Їм би тільки казки сочиняти для дітей, звідки в них могли відбуватись героїчні епічні події, які були б варті европейського рівня епосу?! Вони постійно займалися братовбивчими і міжусобними війнами, разбоєм, грабіжами і крадіжками!
ВідповістиВидалитиЯк хочеться - то що робити !???
ВідповістиВидалитиЯкоюсь дивною була ця Ваша відповідь рік по тому, і після неї залишились деякі неясності(що значить: як хочеться...)?
ВідповістиВидалитиНовина мені сподобалась. От я б хотів знайти відповідь. А ви вже знайшли. Ха-ха-ха...
ВідповістиВидалитиНеділя 17 січня 2021 р.
ВідповістиВидалитиНеділя 7 серпня 2022 р.
ВідповістиВидалити15 серпня 1185 року в Києві на раді князів "златоверхім" теремі Святослава і прозвучало магічне-геніальне "Слово лполку Ігоревім" з його полум'яним закликом: - "Загородіте Полю ворота... За землю Руськую, за рани Ігореві, Буєго Святославича"
ВідповістиВидалити