" le fragment "

Учора, зовсім випадково вдалося взнати: чому Карамзін хотів бачити "Слово о полку Ігоревім" фрагментом чогось більшого !
До цього привела книга Василя Щурата "Поезії. Слово про похід Ігоря. Пісня про Роланда" Львів- 1957 рік видання. Василь Щурат народився 24 серпня 1871 року у селі Вислобоках недалеко Львова. Вчився, вчителював, співпрацював у багатьох газетах. Писав наукові і публіцистичні статті, фейлетони, ессеї, спогади, писав їх на українській, польській, німецькій і французькій мовах. У 1921 - 1923 роках був ініціатором і першим ректором Підпільного українського університету у Львові.
Переклад "Слова про похід Ігора Святославича" був вперше надрукований ще у 1907 році у львівському журналі "Світ".
"Пісню про Роланда" Василь Щурат переклав ще навчаючись в Академічній гімназії Львова у 1889 - 1891 роках. В журналі "Життя і слово" ця Пісня була надрукована у 1894 році при сприянні М. Драгоманова.
"Слово" в книзі  В.Щурата займає сторінки від  37 до 62, в цілому виходить 25 сторінок, а "Пісня про Роланда" від 63 по 202 сторінку, тобто 139 сторінок !!!
Дивлюся і рахую скільки сторінок "Слово" займає в інших наших науковців: М.Ю. Брайчевський - 33 стр., В.Г. Скляренко - 15 стр., М.Ф. Гетманець - 18 стр., Борис Яценко (його переклад на  англійську мову) - 19 стр., аматор Микола Кондратенко - 25 стр.
Середнє арифметичне говорить, що в середньому "Слово о полку Ігоревім" займає 23 сторінки поетичного тексту..., а це в 6 (шість) раз менше, а ніж "Пісня про Роланда" !! Сама  Пісня  про Роланда творилася кілька століть !
Російська освічена еліта брала приклад з Франції, прекрасно розбиралася в її літературі, модах, їжі.
Карамзін прекрасно розумів, що з таким коротким "Словом" росіянам навіть формально не наздогнати "Пісню про Роланда. Старофранцузький епос". ...