12. Біолог Георгій Сумаруков та його дослідження.

Але "Слово о полку Ігоревім" має в собі щей прикмети часів свого творення. Вчений-біолог Г.В.Сумаруков написав досить цікаву книгу : "Кто есть кто в "Слове о полку Игоревем", яку видав Московський університет у 1983 році. Сумаруков пробує роз*яснити два "темні" місця у "Слові", які стосуються так би мовити поведінки тварин у цьому творі (переклад Л.Махновця):
!гор на Дін воїв веде !
Уже-бо  біди його птахи ждуть по дуб*ю,
вовки страх наводять по яругам,
орли клекотом на кості звірів зовуть,
лисиці брешуть на черленії щити.
О, Руська земле, уже за горами єси !
Довго ніч меркне.
Зоря-світ запалала.
Мла поля покрила,
Щебет солов*їв заснув,
Говір галок пробудився,
Русичі, великії поля черленими щитами перегородили,
шукаючи собі честі, а князю слави.
        А ось фрагмент, коли Ігор втікав з полону :
То не сороки заскрекотали -
по сліду Ігоревім їздить Гзак з Кончаком.
Тоді ворони не каркали,
галки позмовкали,
сороки не скрекотали,
полози повзали тільки.
Дятли стукотом путь до ріки вказують,
солов*ї веселими піснями світ провідують ...
Сумаруков, як вчений-біолог аргументовано переконує читача, що така поведінка представників фауни у другій половині весни і на початку літа була просто неможливою ! У цю пору більшість із цих тварин займається власним потомством. Тому вовки в той час взагалі не виють, а орлів і їхніх родичів гніздовий період. Крім того, виходить, що орли кричали вночі, але ці птахи є денними, і за природою вони мовчуни !!! А лисиці "брешуть" лише в короткий період, коли організовуються в сім*ї - це лютий або початок березня місяця !
У травні свмці-солов*ї, як зазначає біолог, співають цілодобово. На початку "Слова" є фраза про те, що "стадами галки біжать до Дону великого". Це також невірно: у травні галки вигодовують своїх малих дітец і літають поодинці.
Відносно другого фрагмента "Слова", то ворони також за природою мовчуни, а коли ставлять свою молодь на крило , є дуже обережними.
Коли Ігор утікав з полону, будь-яка тварина чи людина, яка з*являлася біля території колонії галок викликала б, як пише Сумаруков "многоголосий пестрий галочний хор" (С.34). І цей хор не затих би доти, поки об*єкт неспокою не залишив територію галок.
Дятлів на початку літа ви також не почуєте: по-перше, листя дерев дуже глушить його стукіт, по-друге, і без важкої праці дятел знаходить собі поживу на деревах, по-третє, з середини весни дятли вже мають готові гнізда-дупла і їх не чути !
Князі у ці часи, коли не воювали, то із дружиною їздили на полювання  - все ж без діла не сиділи. Так що про тодішню фауну і її поведінку вони прекрасно все знали. Чи міг якийсь там Боян з Ходаном у гридниці чи в князівському хоромі наспівати подібну ситуацію ?? Таке навіть уявити собі неможливо ...
Добросовісно все проаналізувавши, Сумаруков приходить до досить цікавого висновку, про те, що давньоруська література не знала пейзажу, в якому були б присутні розумні, емоціональні, одухотворенні тварини. Все це характерне для сентименталізму, який в Росії має початок лише з другої половини 18 ст. Якщо ж бути більш точним, першим твором цього літературного стилю був твір англійського письменника Л. Стерна "Сентиментальна подорож", що побачив світ у 1768 році.
Дивну поведінку тварин Сумаруков пояснює тим, що автор "Слова" описує поведінку не раельних тварин, а тварин-тотемів, які нібито мали половецькі орди-роди. Сумаруков, як і автор "Слова", половецького князя Козу Борновича сприйняв за двох осіб: тоді кількість половецьких ханів, що згадується в Іпатіївському літописі при описі походу Ігоря сягає 11 чоловік. Точно така ж кількість тварин діє і в "Слові" у цих двох фрагментах. І тоді шановний біолог досить успішно розписує ці тварини-тотеми за половецькими князями, відповідно до реалій "Слова". Але тут виникає інше питання: А наскільки збереглися прояви тотемізму у половців, якщо останній був характерний в часи пізнього палеоліту !?
А серед половецьких князів трохи пізніше відомі і християнські імена. Крім того вперше "тотемізм" був використаний Дж. Лонгом у своїй праці  в кінці 18 ст. Читачам тепер неважко побачити, що кінець 18 ст. і є тим кінцем, в якому потрібно шукати автора чи авторів "Слова о полку Ігоревім" !